Хвити́н(к)а? ж. кур. непріятный случай, бѣдушка; || вина, грѣхъ.
| ← Хваста(ѣ)ть | Хвитина / Хвитин(к)а Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля | Хвой → |
 Словникъ: Х. Источникъ: т. 4 (1-е изд., 1866), с. 498 ( сканъ · индексъ ) |