говорить о главномъ предметѣ своего опаснаго плаванія — о наукахъ (ъ).
Аѳинскія училища дали Григорію лучшихъ того времени учителей, каковы: Имерій и Проэресій (ы). Григорій говоритъ о Проэресіи, что краснорѣчіе его было новымъ громомъ въ Аттикѣ (ь). Проэресій былъ Христіанинъ (ѣ). Другой извѣстный учитель Григоріевъ въ Аѳннахъ Имерій былъ также весьма знаменитъ между современными софистами; а въ послѣдствіи занялъ мѣсто Проэресія, когда сей оставилъ училище въ слѣдствіе указа Юліанова, запрещавшаго Христіанамъ публично обучаться словеснымъ наукамъ. Фотій хвалитъ Имерія особенно за изящное соотвѣтствіе мыслей и словъ, за красоту слога, за ясность выраженія при всей фигуральности языка, за силу и живость рѣчи (э).
Немного спустя по прибытіи Григоріевомъ въ Аѳины, туда же прибылъ Василій, котораго Григорій зналъ еще въ Кесаріи. Слава о необыкновенныхъ дарованіяхъ и обширности познаній Василіевыхъ предварила прибытіе его въ столицу Греческой образованности. Василій, прежде нежели явился въ Аѳинахъ, сдѣлался тамъ предметомъ общихъ разговоровъ и ожиданій; каждый льстилъ себя надеждою, по пріѣздѣ Василія, стать близкимъ къ нему. Но одинъ Григорій имѣлъ счастіе сдѣлаться другомъ Василія. Григорій въ послѣдствіи самъ говорилъ, что онъ искалъ въ Аѳинахъ познаній
(ъ) Тамъ же. (ы) Sozom. L. 6. с. 16. (ь) Epigr. 1. Anecd. Graec Muratorii p. 1. 3. (ѣ) Тамъ жс. (э) Photii Biblioth. p. 351.
