Страница:Annenkov1878 bot slovar.djvu/416

Материал из Викитеки — свободной библиотеки
Эта страница была вычитана

Asparagus trichophyllus Bnge. Var. ε. Въ Туркестанѣ — Атура сагакъ {Регель. Турк. Фл.)

Asparagus verticillatus L. Въ Туркест. — Адраспанъ (Регель).

Asperugo procumbens L. Дереза (Малор. Волк.) Липка. — Русин. Липчикъ.

Aspidium R. Br. Аспидникъ (Гринб.) Русин. — Папороть, Папортина, Паперушина, Иванове-зілле. — Сванет. Гюмморъ. — Груз. Чадуни. — Лезг. Чадунъ.

Aspidium Filix femina Sw. Черная папороть (Пермь). Корневище употр. внутрь отъ кильной грыжи и отъ разстройства матки.

Aspidium Filix mas Sw. Золотникъ, Маточникъ, Сорокозубъ (Кіев.) Щитовикъ обыкновенный (Лѣсн. журн.) Употр. въ болѣзняхъ матки.

Aspidium spinulosum. Гиляки на Амурѣ — Tschomr. На Сахал.— Wúrpi. Сухіе листья употребляются туземцами какъ табакъ (Мах. 339).

Asplenium Ruta muraria. Sauvevie, Doradille.

Asplenium Trichomanes L. Каменная ряса (Рукоп. Травн. Иноз.) См. Callitriche.

Aster. Русин. Постолянка, Глядка, Астра.

Aster Amellus L. Звѣздочная пчельная трава. — Русин. Нестидникъ, Осінне зілле, Осінчукъ, Осінь, Вербинка, Самець, Бояринъ.

Aster chinensis. Русин. Мангерушокъ, Костоплёнъ, Постолянка, Глядка, Капішта́нъ, Круже́чка, Кружачка, Тарівка, Компостелька.

Aster salignus Willd. Русин. Вербинка, Осінь.

Astragalus DC. Груз. Илердзе.

Astragalus glyciphylloides DC. Тат. въ Бакин. у. Ихирлю-мулыкъ (Сит.)

Astragalus Hypoglottis L. Сладкая трава. Этому растенію приписываютъ свойство возстановлять ослабѣвшія силы всдѣдствіе усталости, для чего ѣдятъ свѣжее растеніе (Перм. Крыл.)

Astrantia major L. Русин. Гоюче зілле.

Atragene alpina L. Жгучка стелющаяся, Княжекъ, Петровъ крестъ, Ломоносъ сибирскій (Вят. Серг.) БѣлыЙ хмѣль (Красноуф.) Дикій хмѣль (Кунгуръ). — Дикій хмѣль пользуется въ народѣ большою извѣстностью какъ надежное средство отъ головной боли и шума въ головѣ. Для употребл. приготовляется водяной отваръ (около ½ унціи растенія на 3 чайныя чашки), который принимается по 3 чашки въ день. Кромѣ того бѣлый хмѣль пьютъ иногда, чтобы избавиться отъ солдатчины, такъ какъ отъ большихъ пріемовъ этого растенія, говорятъ, высыпаетъ грыжа (Крыл.)

Atriplex latifolia. Русин. Прострітникъ.

Atriplex и Chenopodium. Абхаз. Агаргии́лъ (Черн.)

Atriplex rosea. Русин. Луцига.

Atropa Belladonna L. Имер. Пери-пери.

Atropa Mandragora L. Мужской корень, чародѣйскій корень. На Кавк. Туфанъ-аль сатанъ (араб.), что значитъ чертово яблоко (Сит.)

Avena fatua L. Русин. Вівсюга.

Avena nuda L. Русин. Овесъ голий, Голець.

Avena orientalis L. Русин. Косачъ.

Avena sativa L. Русин. Каиарокъ — овесъ желтый. Богачь. — Корел. въ Олон. губ. Нагру. — Перм. Зöръ. — Сванеты Зунчо. — Абх. Акеръ. — Самурз. Акяръ. Тат. въ Тифл. Урусъ арпаси. Кумык. — Сулу.

Azalea pontica L. Груз. Яли. Сванеты Гадпа. Грек. — Шкери. Абхаз. — Абхынцъ. Мингр. и Рач. Груз. — Эли (Чернявскій).

B

Baccharis. Бакусникъ (Гринб. искаж. Бахусникъ).

Bambusa arundinacea W. Бамбосъ, Бамбуксъ (Гринб.)

Barbarea vulgaris R. Br. Русин. Ріпиця. Becherelle въ Dictionnaire national Т. II, p. 1260 говоритъ что это растеніе называлось у друидовъ La Samole и считалось священнымъ. Употреблялось въ ветеринаріи.

Bellis perennis L. Бархатка (Гринб.) Русин. Білоголовець, Брехачка, Білавка, Ви́стрічки, Моронъ, Сирітка, Цяточка, Цукрівка.

Berberis vulgaris L. Сербск. Шимширика. — Абхаз. Акацыху́ръ (Черняв.) Акацахуръ (Сит.) — Кумык. Катынъ-тузлукъ.

Berteroa incana DC. Бѣлоцвѣтъ (Курск. Мизг.) Дикая дорогая трава (Балл.)

Beta vulgaris Moq. Русин. Свекла, цвикля, цвиклі, цвиклёві бураки. — Грек. въ Крыму Кокиногу́ли. — Тур. въ Крыму Учкундуръ (Кондор.) У Грек. за Кавк. Севктлонъ. Самурз. — Аурусъ-