Вдо́сѣсть нар. арх. до у́стали, до упа́ду, до изнеможенія.
| ← Вдосекъ | Вдосесть Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля | Вдосконалъ → |
 Словникъ: В. Источникъ: т. 1 (2-е изд., 1880), с. 176 ( сканъ · индексъ ) |
[176]Вдо́сѣсть нар. арх. до у́стали, до упа́ду, до изнеможенія.