Санапа́лъ? м. влгд. сантрапалъ? арх. буянъ, нахалъ и забіяка, обидчик. —ся забіячить.
| ← Самъ | Санапал / Санапалъ Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля | Санарить → |
 Словникъ: С. Источникъ: т. 4 (2-е изд., 1882), с. 139 ( сканъ · индексъ ) |
[139]Санапа́лъ? м. влгд. сантрапалъ? арх. буянъ, нахалъ и забіяка, обидчик. —ся забіячить.