Хвити́н(к)а? ж. кур. непріятный случай, бѣдушка; || вина, грѣхъ.
| ← Хвиста(ѣ)ть | Хвитина Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля | Хвой → |
 Словникъ: Х. Источникъ: т. 4 (2-е изд., 1882), с. 561 ( сканъ · индексъ ) |
[561]Хвити́н(к)а? ж. кур. непріятный случай, бѣдушка; || вина, грѣхъ.