Ботанический словарь (Анненков)/1-ое прибавление. B/ДО

Материал из Викитеки — свободной библиотеки
Ботаническій словарь — 1-ое прибавленіе. B
авторъ Николай Ивановичъ Анненковъ
Источникъ: Николай Ивановичъ Анненковъ. Ботаническій словарь. — СПб.: Имп. Академія наукъ, 1878. — С. 392—393.

[392]
B

Baccharis. Бакусникъ (Гринб. искаж. Бахусникъ).

Bambusa arundinacea W. Бамбосъ, Бамбуксъ (Гринб.)

Barbarea vulgaris R. Br. Русин. Ріпиця. Becherelle въ Dictionnaire national Т. II, p. 1260 говоритъ что это растеніе называлось у друидовъ La Samole и считалось священнымъ. Употреблялось въ ветеринаріи.

Bellis perennis L. Бархатка (Гринб.) Русин. Білоголовець, Брехачка, Білавка, Ви́стрічки, Моронъ, Сирітка, Цяточка, Цукрівка.

Berberis vulgaris L. Сербск. Шимширика. — Абхаз. Акацыху́ръ (Черняв.) Акацахуръ (Сит.) — Кумык. Катынъ-тузлукъ.

Berteroa incana DC. Бѣлоцвѣтъ (Курск. Мизг.) Дикая дорогая трава (Балл.)

Beta vulgaris Moq. Русин. Свекла, цвикля, цвиклі, цвиклёві бураки. — Грек. въ Крыму Кокиногу́ли. — Тур. въ Крыму Учкундуръ (Кондор.) У Грек. за Кавк. Севктлонъ. Самурз. — [393]Аурусъчархалъ. Тур. въ Карск. Пуш. — Пандьжаръ (Сит.)

Betonica vulgaris L. Русин. Бетоніка. Поповъ цвѣтъ (Эрт.) Въ Перм. губ. растеніе считается очень хорошимъ мягчительнымъ средствомъ, вслѣдствіе чего распаренная трава прикладывается къ вередамъ, нарывамъ, опухолямъ. Употр. также для леченія коровъ, если у нихъ болитъ во рту. Внутрь отваръ отъ боли въ груди и кашля (Крыл.)

Betula alba L. Перм. Кытчь, Кычь. Тат. въ Тифл. Тозъ-агачъ. Абхаз. — Ацаацла. Лезг. — Махиль-цуль. Сванет. — Жоквэръ, Жоквра (Сит.) Нераспустившіяся почки въ Пермск. губ. наз. Березовая мочка. Настой ихъ снаружи употр. отъ порѣза, а внутрь отъ сердца, чахотки и удушья (Перм. Крыл.)

Bidens tripartita L. Русин. Дикий купчакъ, Болотний купчакъ.

Bifora radians M. a B. — Груз. Кинзи.

Bodiaga fluviatilis. Вишь (Тв. Ост.) Колотикъ (Даль). Водяна губка (Рог.) Наплавъ, Рѣчная зелень, Пѣна (Твер.), Бадзя́га, Бадзяжникъ, Водяной поростъ (Бѣлор. Слов. Нос.)

Boletus. Грибомъ наз. въ Малор. только Boletus edulis, всѣ же остальные грибы — губами. Какой-то небольшой грибъ, растущій въ лѣсахъ на выгорѣвшихъ мѣстахъ, очень сладкій и безвредный — наз. въ Малоросс. Пожарки (Рог.)

Boletus edulis Bull. Растушій въ верескѣ и имѣющій шляпку свѣтлосѣраго, почти бѣлаго цвѣта, наз. Вереснякъ; растущій въ сосновомъ лѣсу и имѣющій шляпку темнокоричневаго цвѣта, наз. Боровикъ; а растущій по дубровамъ и имѣющій шляпку свѣтлокоричневаго цвѣта, назыв. Грибъ. — Русин. Щиракъ.

Boletus luridus Schaeff. Малиновые ядовитые грибы (Ниж. г. Семен. у.)

Boletus subtomentosus L. Рѣшетнякъ (Радомысль).

Boswellia serrata Stack. Libanos Гиппокр. и Діоскор. — Арм. Хункъ. — Груз. Сакмели. — У Калм. Ставр. губ. Бензе (Сит.)

Botrychium rutaefolium Al. Br. и Botrychium Virginianum Sw. — Святая папороть (Перм.) Растеніе безъ корня — употр. отъ тоски, отъ лихорадки, отъ разстройства желудка и отъ сердечной болѣзни (Крыл.)

Botrychium Lunaria L. Syn. Osmunda Lunaria. Богородицынъ башмачекъ (Гринб.)

Brachylepis salsa C. A. M. Буйрюгу́мъ шу(o)г(g)а́льшопъ (Кирг. за Сыръ-Дарьей. Прим. въ словѣ шугаль, звукъ между ш и г какъ бы средній между у и о, а г произносится какъ латинск. g (Смирновъ).

Brachypodium. Коротконожка (Кауфм.)

Brassica Napus γ. esculenta. Брюшка (Гродн.) — Русин. Карпель, Карпеля, Бруква.

Brassica oleracea capitata. Русин. Завитка. — Грек. за Кавк. Лахана. — Турк. въ Анат. Лаханъ. — Абхаз. Аху́лъ. Самурз. — Ахуллъ.

Brassica oleracea caulorapa. — Абхаз. Ачархалъ.

Brassica oleracea viridis. Русин. Невитка.

Brassica Rapa γ. napifera. Зыр. въ Арх. г. Сертни. Абхаз. — Амыркджъ. У Грек. за Кавк. — Репанокъ. У Турк. въ Анат. — Турпъ (Сит.)

Briza media L. Шуя.

Bromus arvensis L. Это есть вѣроятно Сивецъ, о которомъ упоминаетъ Энгельгардъ въ своей статьѣ, говоря; «рожь родится безъ костеря и сивца» (Отеч. Зап. 1876. № 9, стр. 54). Костерь же есть вѣроятно Bromus secalinus L.

Bupleurum aureum Fisch. Камчужная трава (Кунгуръ).

Bupleurum rotundifolium L. — Русин. Ласкавець.

Buxus sempervirens L. Абхаз. — Ашы́цъ Черняв. Ашцъ Сит. Рач. Груз. — Бза (Чернявск.) Сванет. — Закалъ.