Азъ м. первая буква, см. A. || црк. и стар. первое лицо, я; в бѣсѣде говор. шутя. Азъ грѣшный. Азъ, да увязъ, да не выдрахся. Азъ, да всему гораздъ. Азъ пью квасъ; а увижу пиво, не пройду его мимо. Азъ не безъ глазъ, по (про) себя вижу. Я — послѣднее слово в азбукѣ (ответъ: да азъ первое).
ТСД3/Аз/ДО
Внешний вид
< ТСД3/Аз
← Азуръ | Аз / Азъ | Азѣть → |
![]() |